У реабілітаційному відділенні однієї з лікарень Кіровоградської області військових, які отримали поранення та ампутації, готують до протезування, вчать балансувати на протезах, пересуватися на милицях та долати перешкоди. Окрім фізичних вправ, фахівці допомагають пацієнтам відновити дрібну моторику та надають психологічну підтримку.
Про це Суспільному розповіла завідувачка відділення стаціонарної реабілітації лікарні Алла (назву лікарні та прізвище завідувачки відділення не називаємо з міркувань безпеки — ред.).
За її словами, реабілітація для пацієнтів безплатна, її оплачує держава за програмою медичних гарантій.
"До нас можуть звертатися всі люди – діти від трьох років і далі, цивільні, військові, ветерани, люди з інвалідністю, тобто всі, хто потребує допомоги, маючи захворювання опорно-рухової та нервової систем. Єдиний виняток – травми рук, окрім пошкоджень нервових закінчень".
Нині, сказала, відділення переповнене на третину.
"Нині (у квітні – ред.) люди до нас записуються вже на червень. А є лікарняні, які терміново, і є військові – у них також термін обмежений".
Підхід – індивідуальний
Фізична терапевтка Євгенія Шувалова розповіла, що навантаження кожному пацієнту підбирають індивідуально, орієнтуючись на особливості травм. Вони, з її слів, сприяють відновленню.
"Допомагають нормально функціонувати в побутовому повсякденному житті. Спочатку ми втамовуємо біль, відновлюємо м’язову силу, рухи в суглобах, вчимося ходити на милицях. Часто пацієнти вчаться ходити заново. На початку реабілітації вони пересуваються на кріслі колісному, з часом переходимо на милиці підпахвові, потім на підлокітні милиці, бо вони зручніші в користуванні. Ми вчимося ходити по рівних поверхнях, тримати баланс, щоб на милицях впевнено пересуватися, вчимося ходити по сходах".
Зі слів терапевтки, нині потребують обладнання, яке покращить відновлення після травм. Йдеться про тренажери для пасивної розробки суглобів.
"Це у нас мрія. Тому що бувають складні контрактури, тобто обмеження руху в суглобі. І бувають такі обмеження, які я не можу розігнути – розігріваю і намагаюся розігнути, а тренажери для пасивної розробки примусово змушують розгинатися".
В окремому кабінеті відділення працюють з відновленням мовлення, функцій рук, побутових навичок та дрібної моторики після поранень, травм, операцій чи хвороб, показала ерготерапевтка Віта Неруш.
Реабілітація після поранень та підготовка до протезування
Військовослужбовець Руслан нині відновлюється після поранення й ампутації ноги. Поранення, за його словами, отримав у листопаді 2025 року під час виконання завдання в Донецькій області.
"Це моя друга реабілітація тут. Першу я пройшов узимку, було два курси. Мене готували до протезування. Зараз я вже у протезі, завдяки цій реабілітації і людям із Superhumans, які роблять ці протези. Зараз я повернувся сюди після протезування, щоб закріпити свій результат".
Військовий Василь розповів, що поранення обох ніг отримав у жовтні 2024 року внаслідок удару FPV-дрону в Донецькій області. Ліву ногу врятувати не змогли. Після ампутації ноги, з його слів, реабілітація потрібна перед протезуванням.
"Права нога не працювала, як треба – вона була висяча, я на неї не міг стати. У січні 2025 року я ліг сюди на реабілітацію. Культю підготували до протезування, це тут я робив. Морально мене тут підтягнули, бо по-іншому тут не можна".
Реабілітації нині потребує двічі на рік, щоб відновлюватись та підтримувати фізичну форму, сказав Василь.
Відділення оновлюють другий рік
Три зали для реабілітації та вбиральні у відділенні відремонтували у 2025 році. Решту планують ремонтувати цього року, сказала керівниця місцевого управління охорони здоров’я Тамара Сакара.
"Другий рік поспіль ми працюємо над тим, щоб удосконалити роботу, збільшити зали. Ми навчаємо фахівців, щоб збільшити пропускну здатність нашого реабілітаційного стаціонарного відділення. На це ми витрачали гроші з місцевого бюджету: на ремонти – понад три мільйони на сьогодні. Плануємо створити ще один зал для фізіотерапії, масажні кабінети".
За її словами, обладнання, на якому нині працюють у відділенні, придбали за гроші з державного бюджету, через Міністерство охорони здоров’я, та гроші благодійників. На купівлю тренажерів для пасивної розробки суглобів, про які просять у відділенні, нині шукають пів мільйона гривень.
